У наукових відкриттях і статтях популярним залишається співавторство. Такі роботи охоче схвалює і держава. Кількість статей у співавторстві з іноземними вченими оцінюється і при перевірки вузів. Інститути повинні працювати, робити відкриття і спиратися на дослідження інших вчених.
Що таке співавторство і його переваги
Дізнатися більше про співавторство можна на https://soer-publ.com.ua/uk/spivavtorstvo-v-publikatsiyah/. У Науковому товаристві, спільна робота достатньо активна, а всі учасники вважаються авторами. Співавторство може поділятися на ділене і неподільне.
Зарубіжні вчені вважають співавторство більш раціональним і дієвим методом. Авторам такий підхід може принести:
- Донести до читача різну точку зору, порівняти різні методи дослідження і отримання результатів.
- Більш ретельне опрацювання матеріалу і проблеми в заданій тематиці.
- Під час підготовки, автори можуть охопити і проаналізувати більше джерел.
- Оплата праці також ділиться на всіх співавторів.
Підготовка і написання статей займає менше часу, адже кожен з авторів може відповідати за свій певний розділ. Чим більше людей, тим швидше пишеться стаття і аналізується вихідний матеріал.
Внесок кожного з авторів оцінюється наданими ними даними науковим виданням. Існує кілька моделей визначення вкладу в статтю кожного з авторів. Послідовність вказівки авторів може бути вказана:
- за алфавітом, якщо внесок співавторів був однаковий;
- в порядку убування або зростання їх вкладу в роботу;
- якщо авторів була велика кількість, то можуть вказати першого і останнього;
- вказівка авторів по їх процентному вкладу в написання статті. Відсоток участі визначають або самі автори, або спеціальні програми.
Стати першим в списку для вчених вважається престижним, адже більшість в пошуку вказують саме автора, що стоїть на першому місці. Хто стане на чолі списку авторів вирішують самі вчені, а в разі конфлікту, це питання вирішує видання, в ході власного розслідування.
Спільна робота дозволяє розділити витрати на дослідження між усіма учасниками, а також рівномірно розподілити навантаження над роботою. Кожен відповідатиме за той чи інший розділ наукової роботи.
Співавторами можуть бути як викладачі одного вузу, так і доктора різних навчальних закладів. В такому випадку, дана робота об’єднує кілька вузів над єдиною роботою. Також співавторами можуть бути вчені з різних країн, а така робота цінується в науковому світі ще більше.